Ivengo

Привіт всім! 
Я тепер маю більше можливостей постити, тому я повернувся! 
Я - це "Олько", але зараз вирішив змінити ім"я на таке, як в нік в асьці.

Відарзу питання і прохання допомогти і порадити. 
Отже, у вересні планую йти у відпустуку і, оскільки, маю польську шенгенку (C, Mult, 60), то хочу летіти до знайомих в Лісабон. 
Квитки вже купив в SwissAir.
Тепер, Вніманіє, вапрос!!! 

1) Літак Варшава - Цюріх - Лісабон. Стиковка в Цюріху. Чи треба мати транзитну шенгенську, чи внут. Швейцарську, щоб не мати ніяких проблем??? 
(Пліііііз, скажіть, шо не треба... :)))

2) Стиковка 4 години, то якщо дійсно виявиться, шо не тре більше ніяких віз, чи є смисл (і час) прошвирнутися по місту?

    Чомусь з багатьма і досить часто складається так, що дівчина, яка подобається: або не звертає на увагу, або звертає, але не хоче відповісти взаємністю, або не може відповісти взаємністю, словом, нічого не клеїться, не складається...

    І через це, довгий час вірилось у справедливість одного дуже простого правила з двох пунктів (а зараз особливо є ще більше підстав не сумніватись в ньому). Отже:

    1)    Кожна класна, весела, симпатична, цікава, гарна дівчина, яка тобі подобається, ОБОВ'ЯЗКОВО вже з кимось зустрічається, або зустрічатися з тим «кимось» не може, але і забути не хоче (не може);

    2)    Якщо якась класна, весела, симпатична, цікава, гарна дівчина, яка тобі подобається, ні з ким не зустрічається, дивись п.1)

    Хто з цим згідний? А хто ні?

    І добре, коли це правило «справджується» відразу – після кількох зустрічей чи розмов. Тоді все ясно, нема питань і, як кажуть в таких випадках наші західні сусіди «nazywa sie trudno i koha sie dalej»... Біда в тому, що це виявляється аж після двох-трьох місяців вже досить серйозних стосунків. А найбільше турбує, що це трапляється вже в n-нний раз поспіль. І після того, як взнаєш людину, починаєш їй довіряти і розуміти, вона каже: «... ти знаєш, ти такий класний, хороший, чудовий, просто супер, але ... моє серце належить іншому і нічого не можу з цим зробити, вибач, не ображайся...» (і все! і більше ні півслова!)... як постріл в голову, в упор...

    Це що, карма якась така і треба з цим змиритись, перечекати… Чи щось інше?

    Можливо, є два варіанти. Перший – дуже багато дівчат не знає чого хоче, вагається і сумнівається, хоче і там мати і тут не згубити. Або поки там нема, щось тут собі підшукати, підготувати «запасний аеродром», перевірити його. Як не підійде, то «...вибач, не ображайся». Або, якщо «журавель» в небі недосяжний, то хочеться якусь «синицю» трохи в руках потримати. Як ні, то лети собі і «... вибач, не ображайся». А є, знаю, випадки, коли навпаки, синиця в руках давно вже є, вже встигла надоїсти, але кинути шкода – то якогось журавля ще хочеться мати… Не було б все так погано, якби не те, що кожного разу щастить знову не тобі...

    Другий варіант – ці слова і поведінка – це просто такий собі «толерантно-ненав’язливий» спосіб банально відшити. Але тоді дуже дивно навіщо так довго затягувати? Навіщо прогулянки, милі балачки, лагідні і пестливі слова, поцілунки? Це що, звичайне лицемірство, гра? Хіба не краще ВІДРАЗУ припинити те, що є неприємним, важким і противним і чого не хочеться продовжувати.

    ...Не розумію... Може хтось пояснить? Чи десь я помилився у своїх міркуваннях, не всі варіанти перебрав? Не знаю...

    ...Знаю точно, що завжди, з будь-якою людиною, у будь-яких стосунках потрібно пам’ятати слова Ліни Костенко, яка устами матері Марусі Чурай сказала:

...
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
ЧУЖА ДУША – ТО ТИХЕ МОРЕ СЛІЗ.
ПЛЮВАТИ В НЕЇ – ГРІХ ТЯЖКИЙ, НЕ МОЖНА...

Класно, коли вихідний!
Класно нарешті переглянути ЖЖ :)!
Класно дізнатись, що навколо твоєї ЖЖ-персони якийсь "рух" і "пошуки", хоч ти сам про це не знаєш!
І як класно про це взнати!

ВСІМ!ВСІМ!ВСІМ!
На вихідних:
- хто танцює - натанцюватись!
- хто святкує - насвяткуватись!
- хто п'є пиво - нипитись!
- хто просто відпочиває, як може - відпочити!

ОТ!!!